Географія — наука про природу земної поверхні та причини її різноманітності, про населення Землі та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства в межах всієї планети.
Основні цілі географії — наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природокористування, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства.
Найважливіший предмет географічного дослідження — процеси взаємодії людини і природи, закономірності розміщення і взаємодії компонентів географічного середовища та їх зв’язків на локальному, регіональному, національному (державному), континентальному, океанічному та глобальному рівнях.

Складність об’єкта дослідження зумовила розділення географії на спеціалізовані наукові дисципліни, що дає підставу розглядати сучасну географію як систему наук, у якій виділяються природничі, або фізико-географічні, і суспільні географічні науки. До фізико-географічних наук належать комплексна фізична географія (включає загальне землезнавство, палеогеографію) і суміжні з іншими науками геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія, географія ґрунтів, біогеографія; до суспільних географічних наук — економічна географія, соціальна географія, географія населення, географія культури, політична географія.
До системи географічних наук включають також країнознавство і комплексні дисципліни прикладного характеру (медична географія, військова географія, рекреаційна географія тощо). Особливе місце в системі географічних наук посідає картографія.
Географічні знання та вміння «читати» карту — одні з необхідних елементів культури і наукового світогляду. Географія — одна з найдавніших наук, первісні спроби природничо-наукового пояснення географічних явищ належать давньогрецьким філософам Фалесу й Анаксимандру (ХI ст. до н. е.).