Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а речі, що оточували його, раптом вголос починали розмовляти.
Детальніше... Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька - і всі різні.
Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. І їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами. А далі буде авантюрна казка про страшні пригоди, які заважатимуть Герді знайти свого названого братика: тут будуть принци й розбійники, принцеси й маленькі розбійниці... Коротше кажучи, казки на будь-який смак під однією палітуркою. Така захоплююча книжка!
Детальніше... У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки — оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще — гуляти серед квітів. Ханс підріс і вирішив стати поетом і актором. Для цього він вирушив до найбільшого міста невеликої країни.
Детальніше... 1. Моє везіння — зустріч з мудрим милим фантазером — казкарем Андерсеном (він навчив вірити в добро, в перемогу доброго людського серця над злом). Мій найсвітліший казковий образ (ніжна, добра, смілива, рішуча Герда, що жила з бабусею і братом Каєм).
2. Вкритий білими ніжними квітами кущ троянди (в невеличкому данському місті кущ цвів серед зими, бо до нього доторкнулися добрі руки дівчинки Герди). Лихо, що скоїлось з Каєм (сколка від люстри троля влучила в око, поцілунок Снігової королеви заморозив його серце, Кай залишив і забув бабусю та Герду). Сміливе рішення Герди (вирушає в пошуках Кая).
Детальніше... "Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!"
(за казкою Ганса Крістіана Андерсена "Снігова королева)
Мені дуже поталанило; що в дитинстві мені зустрівся мудрий, милий фантазер - казкар Андерсен. Бо навчив він мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, в перемогу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим казковим образом для мене назавжди залишиться героїня його казки "Снігова королева" Герда.
Детальніше... Палац китайського імператора. (Палац був розкішним, там росли гарні квіти, а сам палац був із тонкої порцеляни. За палацом був сад, де жив соловей, на якого приїжджали подивитися з усього світу, писали про нього книжки.) Розмова імператора з камергером про солов'я. (Імператор не знав, що у його садку живе така пташка; він захотів послухати її; але ніхто не знав про нього в палаці, крім бідної маленької дівчинки, яка і розповіла про солов'я.) Соловей та імператор. (Імператору сподобався спів пташки; солов'я посадили у клітку, прив'язали за ніжку і не дозволяли літати.)
Детальніше... У казці Г. К. Андерсена Снігова королева — велична й могутня. Вона може засипати світ снігом, заморозити усе навколо, але найстрашніше — зробити серце людини крижаним і жорстоким. На вигляд королева дуже гарна («Очі її сяяли, як зірки…»). Але не було в тих очах ні тепла, ні миру, бо несли вони лише зло.
Снігова королева поцілувала Кая і зробила його своїм слухняним учнем, позбавила пам’яті та почуття справжньої краси.
Подруга хлопчика Герда вирушила на пошуки товариша. Їй довелося побувати і в чарівному саду жінки, і в розбійниці, і в лапландки та мудрої фінки, і в палаці Снігової королеви. Вона подолала великий шлях, холод і голод, щоб врятувати Кая. А потім своїми слізьми розтопила кригу і скалку чарівного дзеркала. Хлопчик знову став самим собою і подолав чари Снігової королеви.
Детальніше... Казка про Снігову королеву — моя улюблена казка Г. К. Андерсена. Я читала її багато разів, і кожного разу пригоди маленької Герди примушували хвилюватися. Але найбільше я співчувала Каєві, в серце якого попала скалка дзеркала троля.
Веселий і добрий від природи, на очах читача він перетворювався на безжалісного і жорстокого егоїста. Кай перестав розуміти красу життя. Дивлячись на троянду, він помічав лише хробака, який точив її. І в людях він бачив лише вади і жорстоко сміявся над ними. Навіть Герду, яка любила його всім серцем, він дражнив і доводив до сліз.
Йому подобалося дивитися на сніжинки: їх чіткі, правильні лінії здавалися йому втіленням досконалої краси. Не відчував Кай, що краса та позбавлена життя.
Детальніше... Що розповіла маленька розбійниця. Твір за казкою «Снігова Королева»
З раннього дитинства мені подобалися жорстокі забави. Мені неважко було полоскотати ножем північного оленя. У мене жила добра сотня голубів. Здавалося, це свідчило про мою любов до птахів, але це було не гак. Якось я схопила одного голуба і так трусонула, що він аж забив крильцями. Після цього я дуже довго сміялася. Я вважала таку поведінку нормальною. Адже я жила в оточенні придорожніх розбійників. Ватажком цих розбійників була моя рідна мати. Я гадаю, що вона мене по-своєму любила. Вона потурала моїм диким витівкам. Наприклад, я могла безкарно укусити її за вухо. Коли до рук розбійників потрапила моя однолітка, дівчинка Герда, і я побажала, щоб вона жила зі мною, матір також мені не відмовила. Герда виховувалася зовсім не так, як я. Саме спілкуючись з Гердою, я дізналася, що таке любов, доброта, безкорисливість, жалість. Якщо північний олень мене боявся, то Герду він щиро полюбив. Скажу правду, я почала заздрити Герді. Чому голубі, олень люблять її, а не мене? Хоча, з іншого боку, чому заздрити? Герда втратила свого друга Кая, якого полонила Снігова Королева. І Герда сумувала. А що доброго в тому, що людина сумує? Хіба цьому заздрять? Але я заздрила.
Детальніше... |
|