Бертольд Брехт і зміст його реформи драми

I. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч згодом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.)

1. Драма — провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об'єктивному відображенні дійсності, а у вираженні «динамічної волі суб'єкта». Це воля, яка, скоряючись, мусить творити свій світ, де пануватиме активність. «Світ існує, повторювати його нема сенсу», — заявив Казимир Едшмід.)



2. Принцип «активності» й експресіонізм. (Принцип «активності», покладений в основу естетики експресіонізму, якоюсь мірою задовольняє потребу часу — активно втручатися в життя.)

II. Створення «епічного театру». (Основний принцип естетики «епічного театру» можна вбачати у словах Брехта: «Ми визначаємо нашу естетику, так само як і нашу етику, потребами боротьби».)

III. Принципи «епічного театру».

 

1. Намагання впливати передусім на «розум», а не на «серце». (Брехт писав: «Ми діти епохи науки». Він проголосив єдність завдання науки й мистецтва — полегшити людське життя.)

2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. (Народжена у полеміці з декадентським театром, ідея розуму звучала на противагу бергсоніанству, фрейдизму та близьким до них течіям, а з приходом фашизму з його ставкою на таємні інстинкти ідея розуму набула революційного звучання.)

3. Критичне ставлення до природи й суспільства. («Критичне ставлення до річки полягає в тому, що виправляють її русло: до плодового дерева — в тому, що йому роблять щеплення; до пересування у просторі — в тому, що створюють нові транспортні засоби; до суспільства — в тому, що його пе­ретворюють», — писав Брехт.)

4. Ефект «очуження». (Інакше його називати ефектом відсторонення. Цей ефект ставив завданням мистецтва — змусити читача чи глядача побачити предмет, явище як щось незвичайне, дивне. Мета цього — змусити глядача діяти, приймати рішення. Тому п'єси Брехта побудовані так, аби викликати інтерес не до розв'язки, а до ходу дії.

Ефект «очуження» допускає прямі звертання до залу, не пов'язані з сюжетом пісні. Брехт передбачив використання у п'єсах хорів, чергування віршів і прози, діалогу й пісні, зміну оформлення при відкритій завісі, застосування масок тощо.)

IV. «Реалістичність» театру Б. Брехта. (Брехт писав: «Зазвичай вважають, що витвір мистецтва тим реалістичніший, чим легше в ньому впізнати реальність. Я протиставлю цьому визначення, що витвір мистецтва тим реалістичніший, чим краще для пізнання в ньому освоєна реальність».)

Зарубіжна Література

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.