Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою «Життя Галілея»)

П'єсу «Життя Галілея» Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п'єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові. Якою ж була її тема?

 

Головна тема — показ життя вченого. Та провідною проблемою була думка про відповідальність ученого за наслідки наукових досліджень. Драматург показав, що розвиток науки — не нерідко процес накопичення відчужених від людини знань. Процес накопичення культури у творчих особистостях, на думку автора, перервав ся у кінці доби Ренесансу, коли «наука пішла з майданів у тишу кабінетів». Образ Галілея втілює саме цей поворотний пункт в історії науки. Його трагічна доля демонструє, як тиск влади, церкви, грошовитих можновладців руйнує не лише осо бистість вченого, а й живий процес удосконалення усього людства. Брехт вбачає у науці і надії, і розчарування світу, пов'язані з нею. Драматург вважає, що на вчених лежить велика відповідальність. Дослідник вчить «людського» в науці — власної інтуїції, здогадки, смаку, ставлення до стики, літератури, музики, до проблем всесвіту. Думка автора розкривається через діалоги Галілея та його учня Андреа Сарті, які протягом п'єси змінюються та наповнюються новим змістом. Якщо на початку це взірець взаєморозуміння учня й учителя, то в кінці — це свідчення регресу на уки. Г'алілей розуміє, що справа його життя перейде до рук пристосуванця, який знає, як обійти перепони будь-яким шляхом. І Брехт підводить глядача до виснов ку: наука не повинна відчужуватися від людей і розвиватися без накопичування культури в особистості вченого. Етика, культура, мораль — ось невід'ємні риси вченого будь-якого часу, інакше наука може стати загрозою для людства.

Слід згадати, що Б. Брехт звертався до образу Галілео Галілея протягом усього творчого життя, починаючи з 1937 року. Існувало кілька редакцій філософської драми «Життя Галілея», у яких головний герой виступав спочатку як позитивний герой, який відмовляється від свого вчення в ім'я продовження боротьби за свої ідеали. Але вже у другій редакції (1945— 1946) драматург виключив із тексту епізоди, факти, події, які зображували Галілея як носія позитивного ідеалу. Чому? Сам Брехт пояснював: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище — кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея». Драматург вважав, що вчинок Галілея слід розглядати як «перворідний гріх» сучасних йому природничих наук, відкриттями яких користуються військово-промислові комплекси багатьох країн. Відтак проблема моральної відповідальності вченого, поставлена наріжним каменем п'єси, робить її сучасною й актуальною.

Зарубіжна Література

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.