Зарубіжна Література

Твір за казкою «Снігова Королева»

Що розповіла маленька розбійниця. Твір за казкою «Снігова Королева»


З раннього дитинства мені подобалися жорстокі забави.
Мені неважко було полоскотати ножем північного оленя. У мене жила добра сотня голубів. Здавалося, це свідчило про мою любов до птахів, але це було не гак. Якось я схопила одного голуба і так трусонула, що він аж забив крильцями. Після цього я дуже довго сміялася. Я вважала таку поведінку нормальною. Адже я жила в оточенні придорожніх розбійників. Ватажком цих розбійників була моя рідна мати. Я гадаю, що вона мене по-своєму любила. Вона потурала моїм диким витівкам. Наприклад, я могла безкарно укусити її за вухо. Коли до рук розбійників потрапила моя однолітка, дівчинка Герда, і я побажала, щоб вона жила зі мною, матір також мені не відмовила. Герда виховувалася зовсім не так, як я. Саме спілкуючись з Гердою, я дізналася, що таке любов, доброта, безкорисливість, жалість. Якщо північний олень мене боявся, то Герду він щиро полюбив. Скажу правду, я почала заздрити Герді. Чому голубі, олень люблять її, а не мене? Хоча, з іншого боку, чому заздрити? Герда втратила свого друга Кая, якого полонила Снігова Королева. І Герда сумувала. А що доброго в тому, що людина сумує? Хіба цьому заздрять? Але я заздрила.

Детальніше...

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.