"Божественна комедія" - найвидатніше творіння Данте Алігьєрі. Цей твір став підсумком розвитку художньої, філософської і релігійної думки Середньовіччя і першим кроком до доби Відродження. Головною його ідеєю стає постійний пошук людиною нового шляху в житті.

«Божественна комедія» - вершина творчості Данте Аліґ’єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору - перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті. Структура твору - своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а «Божественною» її назвав Джованні Боккаччо. Комедія складається з трьох частин: Пекла, Чистилища і Раю. Цей твір - символічне зображення реального світу, віддзеркалення внутрішніх переживань автора, сумнівів, боротьби, і в той же час весь твір пройнятий глибокою вірою в добро, яка ніколи не покидала Данте.

Роздум за твором Данте Аліґєрі «Божественна комедія». І. Я. Франко «Божественна комедія - це книга про Всесвіт і такою ж мірою про самого поета, яка назавжди залишиться у віках як вічно живий взірець геніального творіння». М. Л. Лозинський (Перекладач поеми Данте) Могутня Римська імперія пала під натиском завойовників - готів, візантійців, норманів, іспанців Настали середньовічні часи - доба хрестових походів, лицарської поезії, го^ тичних храмів, перших університетів. В пам’яті народу не вмирав образ славетного Риму - республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною до складу Священної Римської імперії, яку очолював імператор з німецької знаті.

Поема «Божественна комедія» - вершина творчості відомого італійського поета, основоположника італійської літератури Данте Аліґ’єрі. Сучасники поета вважали, що Данте побачив потойбічний світ і розповів про його устрій у своєму творі. Але насправді суть поеми не тільки у зображенні потойбічного світу і життя після смерті. Тлумачення смислу поеми можливе з декількох ракурсів бачення. В буквальному розумінні - це дійсно подорож душі після смерті у потойбічному світі. Але, крім буквального, правомірним є також алегоричне розуміння поеми, тобто кожна подія, кожна деталь несе у собі додаткове значення. За традиційними релігійними уявленнями, пекло - місце, в якому знаходяться грішники. Страждання через досконалі гріхи в чистилищі призначено для тих, хто має можливість очиститися і врятуватися для нового життя. Рай - нагорода для тих, хто жив праведним життям. Йдеться про моральну оцінку вчинків людей: куди саме потрапляє душа людини після смерті, визначається її земним життям.

Твір по літературі за поемою Данте «Божественна комедія» …Тот страдает, вьісшей мукой, Кто радостньїе помнит времена В несчастии… Данте. «Божественная комедия» Багато поколінь читачів вважали, що найцікавішою і вражаючою частиною «Божественної комедії» є «Пекло». Чим пояснити те, що не «ангельські», а «диявольські» дев’ять кіл описано у Данте яскравіше і переконливіше? Мої однокласники дійшли загальної думки про те, що пекло, як не дивно, більшою мірою відображає реальне життя, ніж вічні мрії про райське життя. В земному житті Данте бачив чимало горя і страждання, фізичні і душевні муки не рідкісне явище в людському житті. Тому картини «Пекла» у Данте виглядають дуже переконливо. Читачу легше повірити в існування зловісної пекельні, ніж у «райські кущі», які ніхто ніколи не бачив. Усі дев’ять кіл пекла описано так детально і переконливо, що здається - ти разом з Данте і Вергілієм сходиш сходами «к отверженньїм селеньям», «к погиб-шим поколеньям» крізь «вековечньїй стон».

“Божественну комедiю” визнано вершиною творчостi найвидатнi шого iталiйського поета, основоположника iталiйської лiтератури Данте Алiг’єрi. Сучасники поета з простих людей вiрили навiть, що вiн склав справжнiй путiвник потойбiчним свiтом, але насправдi змiст поеми не обмежується лише художнiм втiленням мiстичних уявлень про життя пiсля смертi. тлумачити змiст цього твору можна з рiзних поглядiв: як буквально (власне змалювання подорожi лiричного героя потойбiчним свiтом), так i алегорично, а також морально-етичного. тобто кожна подiя з одного боку описується, як така, але несе у собi додаткове навантаження.

Шкільний твір По поемі Данте Алігьері “Божественна комедія”. Приблизно в середині XII століття в Європі поступово набирає силу новий культурний рух - Відродження, або Ренесанс. У даних цього руху стояв Данте Алігьері. Деякі історики літератури вважають його одночасно й представником середньовіччя, і першим з титанів епохи Відродження. У непідготовленого читача може виникнути питання: чому це величне, але не розважальний добуток названий “комедією”? Відповідь проста. У часи Данте комедією називали не тільки смішне, але й взагалі будь-яке драматичне видовище. “Божественна комедія” є надзвичайно гармонічним утвором. Поетика його дотепер з технічної . точки зору вважається неперевершеною. “Божественна комедія” складається із трьох частин - “Пекло”, “Чистилище” і “Рай”. Головною діючою особою “комедії” є сам Данте і його провідник Вергілій - давньоримський поет, якого зараховують до одним з перших язичників, що прийняли християнську ідею. Мрією великого італійця було повести всіх знедолених на щастя. Зробити це Данте вирішив на власному прикладі. Він проводить своїх героїв і читача через всі кола Ада, через Чистилище до Раю, Автор цим продемонстрував шлях для всього людства до порятунку душі. Для розуміння змісту “Божественної комедії” важливо те, що Данте у ній глибинний зміст буття, його тришаровий склад: особисту життєву драму, мир природи, історію людства

«Божественна комедія» Данте - глибоко символічний твір. Побудований як подорож героя Пеклом, Чиє тилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Навіть бездіяльність Данте вважає гріхом, адже відстороненість, відсутність власного станлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У чому б не полягай їхній гріх (чи у надмірній скупості, чи у марнотратстві, Данте зображу! цих людей в одному з кіл Пекла. Цей епізод вчить нас цінувати духовий, правильно ставитись до грошей, вміти визначати головне та другорядне В нашому житті. Здавалося б, лестощі - лише слова, але автор вважає не великим гріхом, розміщуючи улесників водному з кіл Пекла, зауважмо, не в перших колах!

Данте Аліг’єрі народився 1265 року у Флоренції. У ті часи в місті вирували активне політичне життя: боролися дві партії — гебеліни та гвельфи. Перші і них були прихильниками імператорського ладу, другі, відповідно, його протнивниками. Данте належав до так званих «білих гвельфів». Еволюція політичних поглядів Данте непроста, наприкінці свого життя він став прихильником гебслінів. Данте вів активне політичне життя, був громадським діячем. Його літературні твори часто відображали його роздуми над соціальною ситуацією, але мали й загальний зміст, більш символічний та філософський. У літературних творпх Данте часто зображував своїх сучасників, тобто реальні постаті. Поет належав до давнього роду, багато часу присвятив самоосвіті, був освіченою та ерудованоні людиною. За свої політичні переконання зазнав гонінь, змушений був покинути Флоренцію. Помер 1321 року у Равенні.