Школяр UA

Дефо

Вiдтворення просвiтницького iдеалу людини в романi Данiеля Дефо «Життя i незвичайнi та дивовижнi пригоди мореплавця Робiнзона Крузо»

Коли у побутi згадують iм’я Робiнзона, то найчастiше мають на увазi людину на безлюдному островi чи, у непрямому значеннi, самотню людину, вiдрiзану вiд усього свiту. У такий спосiб зазначають ситуацiю, де визначаючи її особливостi, можна видiлити романтику, пос-тiйно вiдчутну поезiю обставин.

Ця сувора поезiя збуджує особливе почуття причетностi до всього, що робить Робiнзон. Спочатку вiн з метою самозбереження, а потiм i самоствердження перетворює острiв Вiдчаю на острiв Надiї. Робiнзон зосереджує всi духовнi та фiзичнi сили на подоланнi несприятливих обставин. Вiн дiє у надзвичайних умовах, i в той же час кожнiй людинi цi умови здаються чимось знайомими.



Ситуацiя вимагає вiд Робiнзона повної зосередженостi всiх його духовних i фiзичних сил, натхнення думок i дiянь, тверезого погляду, точного розрахунку, швидкостi мислення й кмiтливостi. Переживан ням героя є чужими в’ялiсть, аморфнiсть, невизначенiсть. Навпаки його почуття насиченi живою силою i гостротою. Кожна мить для нього - сповнена сенсу реальнiсть.

 

 

Лишившись самотнiм на безлюдному островi, герой Дефо у тяжкому душевному станi впадає у вiдчай, тремтить вiд страху. Але, якi б

тяжкi почуття вiн не вiдчував, вiн не втрачає душевної рiвноваги i здатностi до активної цiлеспрямованої дiяльностi.

Було щось у характерi Робiнзона, що дозволило йому гiдно витримати почуття самотностi та не втратити потребу спiлкуватися з людьми. У характерi героя Дефо вiдбився досвiд трудового люду i концепцiя людини, притаманна демократичному свiтогляду епохи Просвiтницт ва. «Якi б тяжкi не були мої роздуми, розум мiй починав помалу брати верх над вiдчаєм», - оповiдає про себе Робiнзон. Почуття дiйсностi, твереза оцiнка обставин, усвiдомлення того, що якщо людина пережила катастрофу, то вона мусить жити i шукати достойний вихiд iз будь-якого тяжкого становища. Коли Робiнзон веде записи в журналi, пiдраховуючи позитивнi й негативнi сторони ситуацiї, що склалася в логiцi його мислення не можна не вiдзначити тверезого розрахунку, холодного спокою.

Вiн дiє як справжнiй син своєї країни, свого часу та середовища, коли з корабля, який затонув, поряд iз практично необхiдними предметами бере три примiрники Бiблiй та перетворюється на проповiдника, прагнучи «цивiлiзувати» дикуна П’ятницю. Практична розсудливiсть Робiнзона поєднується з релiгiйно-фiлософською думкою про волю Божу, в якiй вiн шукає пояснення усiм життєвими контрастам, трагiчним долям.

«Життя та надзвичайнi пригоди мореплавця Робiнзона Крузо» - перший класичний англiйський роман, який можна назвати «iсторiєю сучасника». Перемога героя над усiма перешкодами i негараздами закарбовує в мозку читача силу й велич людської природи, глибоку вiру в працю, розум i доброчиннiсть, - цi рушiйнi сили людського життя i щастя.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку