Загрузка...

Фантастичне та реальне в баладі Ґете «Вільшаний король»

Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете "Вільшаний король" написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби "в імлі нічній" - королівнами, що "до пісні й танцю в полі зійшлись".
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то "лісовий" демон "хапає і мучить, злий!"


Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але "син покинув навіки світ".
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи допомогти своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.

 

 
Зарубіжна Література