Протистояння митця та філістера — основний конфлікт казки «Крихітка Цахес»

За словами критика Віссаріона Бєлінського, романтизм - “це таємний ґрунт душі і серця, звідки піднімаються всі невизначені прагнення до кращого та піднесеного, намагаючись знаходити собі задоволення в ідеалах, що створюються фантазією”. Справді, в літературі романтизму завжди існує ідеал, що має місце поряд з реальністю. Тому зазвичай говорять про романтичні “два світи” - світ реальний, дійсний, та світ ідеальний, фантастичний. Романтики наголошували на первинності ідеалу, мрії. Другий, ідеальний світ, світ мрій автора-романтика, існує паралельно зі світом повсякденного й буденного. Він набуває форми фантастики й казки. “Все поетичне, - стверджує Новаліс, - має бути казковим”.

 

Чи не найбільш наочне уявлення про романтичні два світи дають твори Ернста Теодора Амадея Гофмана, у більшості з яких співіснують світ реальний зі світом фантастичним. Характерно, що Гофман, на відміну від багатьох інших письменників-романтиків, не переносить дію своїх творів у екзотичні країни або давні часи. Найфантас-тичніші події відбуваються на тлі сучасної авторові Німеччини. Гофманівський герой здатен вести “подвійне” життя: він існує і в сірому повсякденні, і у світі прекрасної казки. Причому таким героєм є справжній романтик, мрійник, хоча й зображений письменником із чималою дозою іронії(Бальтазар у “Крихітці Цахесі…”).

Світ реальний, буденний, прозаїчний є світом філістерів, само-задоволених людей із “здоровим глуздом”, за виразом романтиків - “гармонійних паскудників”. Світ романтичний відкритий для “ентузіастів”, фантазерів, істинних музикантів: Гофман, як відомо, поділяв людство на дві частини - “музикантів” і “не музикантів”. Музикант -романтик, він не задоволений жорстокими законами реальності і намагається втекти від них до вигаданого романтичного королівства, світу ілюзій.

Два паралельні світи, матеріальний і духовний, у творах Гофмана можуть перехрещуватися, не помічати одне одного, але завжди існує трагічна, хоча й іронічно осмислена суперечність між світом таланту і фантазії та світом бездуховності й обмеженості. Не сприйнятий сучасниками, Гофман опинився на рівні пророка через кілька десятиліть після смерті. Своїм учителем вважали Гофмана Едгар По, Оноре де Бальзак, Федір Достоєвський, Олександр Блок, Франц Кафка та багато інших митців.

Зарубіжна Література

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.