Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті "Тарас Бульба" Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору - Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія - відкрилась прекрасна картина, коли вони під'їжджали до славного гнізда запорозького козацтва.
Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі голоси, веселий сміх життєрадісних запорожців, музика - так зустріла їх Січ. Живописна постать козака, який, як лев, розкинувся на дорозі, а закинутий гордо чуб його сягав аж на пів аршина від землі, вразила героїв. Не менше враження справили на них і закони, за якими жили ці діти вольниці. На перший погляд, суворі, навіть жорстокі, вони, по суті, були справедливі.
А ще вміли запорожці славно воювати, захищаючи батьківщину. Надзвичайним умінням воювати відзначались Шило і Бовдюг, Наливайко і Метелиця. Іноземний інженер, який керував захистом Дубно від запорожців, вигукнув, спостерігаючи за козаками: "Ось як треба битись і іншим у інших землях!". "Так любити рідну землю не те, щоб душею, розумом, а всім, чим Бог дав, так любити ніхто не може", - пише про своїх славних земляків Микола Гоголь.