Школьник Украины

Є такий тип книг, де читач захоплюється оповіданням не з перших сторінок, а поступово. Я думаю, що «Обломов» - саме така книга. Читаючи першу частину роману, я невимовно нудьгувала й навіть не припускала, що ці лінощі Обломова приведуть його до якого-небудь піднесеного почуття. Поступово нудьга стала йти і роман захоплював мене, я читала вже з інтересом. Мені завжди подобалися книги про кохання, але у Гончарова вона отримала невідому мені інтерпретацію. Мені здавалося, що нудьга, одноманітність, лінь, які персоніфікувалися в особі Іллі Ілліча, не могли бути сумісні із цим гарячим і жагучим почуттям. Мені здається, що він і сам не підозрював, що здатен кохати. Ілля Ілліч спокійно існував на світі, нікому не заважав, але особливо нікому й не був потрібний. Звичайно, приходили до нього й мовчазний Алексєєв, і нестерпний, жахливий Тарантьєв. Але вони могли бути, могло їх і не бути. Ніщо не могло вивести його із сонної дрімоти.

Гончаров казав: «Кохання рухає миром із силою архімедова важеля». Ці слова можна взяти епіграфом не тільки до роману Гончарова «Обломов», але й до всього людського життя в цілому. Кохання в «Обломові», як і в інших романах, відіграє величезну роль. Ним можна пояснити багато вчинків героїв, воно - причина радості й страждань. Кохання - це те, що є в людині саме прекрасне, що змушує її робити прекрасні вчинки. Кожний герой роману, як і кожний з нас, сприймає кохання по-своєму, кожний малює в уяві свій ідеал коханої або коханого. В романі Гончаров показує кілька любовних ліній: Обломов і Ольга, Штольц і Ольга, Обломов і Пшеніцина, Захар і Онисія. Усі вони, незважаючи на розходження, мають загальні риси. Кохання Ольги і Обломова з’явилось в результаті турботи Штольца. Ця діяльна людина не може упокоритися з апатією друга, тому вживає спроби відродити його до життя. Штольц описує Ользі прекрасні щиросердечні якості Обломова: його ніжність, доброту, розум.

Роман І. О. Гончарова «Обломов» - класика російської літератури. У цьому романі перед нами постають два образи кохання. Перший - кохання Обломова й Ольги, другий - кохання Штольца й Ольги. Які ж вони різні! Перше почуття - не встигнувши розквітнути - відразу зів’яло, друге - розквітає довго, але, розквітнувши і зміцнівши, довго зберігає усю свіжість молодості. Кохання Обломова й Ольги швидко в’яне. Можливо, у цьому винуваті вони обидва, але, швидше за все, усю вину можна покласти на Обломова. Його ліньки і неробство і були причиною розриву. Та й сама Ольга не стільки кохала, скільки хотіла кохати свого невдачливого нареченого, нав’язуючи йому роль, противну для нього. Недосвідчена в справах кохання, Ольга з усією силою молодості віддалася цьому новому для неї почуттю, не розуміючи, що Обломову, із його вічними страхами і лінощами, її кохання не дуже й потрібне.

Роман И. А. Гончарова «Обломів» був написаний ще в дореформений час. У ньому автор з об’єктивною точністю й повнотою зобразив російське життя першої половини XIX століття. Сюжет роману - це життєвий шлях Іллі Ілліча Обломові, з дитячого років і до самої його смерті. Основна тема роману - це обломовщина - спосіб життя, життєва ідеологія; це апатія, пасивність, відірваність від дійсності, споглядання життя навколо себе; але головне - це відсутність праці, практична бездіяльність. Поняття «обломовщина» застосовано далеко не до однієї Обломові з вона-мешканцями, це «відбиття російського життя», ключ до розгадки багатьох її явищ. В XIX столітті життя 8216 багатьох російських поміщиків була аналогічного життя обломовців, і тому обломовщину можна назвати «пануючою хворобою» того часу. Суть обломовщини розкривається Гончаровим за допомогою зображення життя Обломові, більшу частину якої герой проводить, лежачи на дивані, мріючи й будуючи всілякі плани. Що ж заважає йому встати із цього дивана?