Є такий тип книг, де читач захоплюється оповіданням не з перших сторінок, а поступово. Я думаю, що «Обломов» - саме така книга. Читаючи першу частину роману, я невимовно нудьгувала й навіть не припускала, що ці лінощі Обломова приведуть його до якого-небудь піднесеного почуття. Поступово нудьга стала йти і роман захоплював мене, я читала вже з інтересом.

«Дивись завжди на серця співгромадян. Якщо в них знайдеш спокій і мир, тоді сказати можеш воістину: усі блаженні».
О. Радищев
Роман Гончарова «Обломов» писався на стику двох епох, двох історичних укладів життя - патріархального поміщицького й буржуазного. Можливо, спочатку сюжет роману й замислювався як узагальнений життєпис бездіяльного, апатичного, що йде в минуле поміщицького класу на окремому прикладі. Але поняття «Обломов» і «обломовщина» стали загальними. Обломовщина - це апатія, апатія покірна, мирна, усміхнена, без прагнень вийти з бездіяльності. Вона існувала в епоху кріпосництва, існує й у наш час, хіба що з деякими варіаціями.

Роман И. А. Гончарова «Обломів» був написаний ще в дореформений час. У ньому автор з об’єктивною точністю й повнотою зобразив російське життя першої половини XIX століття. Сюжет роману - це життєвий шлях Іллі Ілліча Обломові, з дитячого років і до самої його смерті. Основна тема роману - це обломовщина - спосіб життя, життєва ідеологія; це апатія, пасивність, відірваність від дійсності, споглядання життя навколо себе; але головне - це відсутність праці, практична бездіяльність. Поняття «обломовщина» застосовано далеко не до однієї Обломові з вона-мешканцями, це «відбиття російського життя», ключ до розгадки багатьох її явищ. В XIX столітті життя 8216 багатьох російських поміщиків була аналогічного життя обломовців, і тому обломовщину можна назвати «пануючою хворобою» того часу. Суть обломовщини розкривається Гончаровим за допомогою зображення життя Обломові, більшу частину якої герой проводить, лежачи на дивані, мріючи й будуючи всілякі плани. Що ж заважає йому встати із цього дивана?