Школьник Украины

Твір "Пан та Собака" — це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини.

Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що "на землю злізла ніч" — то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневолений, мовчить, не бореться з ним. Лиш інколи "зірка з-за хмари вигляне" — то протест прогресивних сил проти гноблення народу, але він ще дуже несміливий, бо "небо і земля уся відпочива, все ніч під чорною запасою хова". Бо кріпосне право ще люто панує на всій Україні.

І. П. Гулак-Артемовський - талановитий поет початку XIX століття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовної мови, народних звичаїв та побуту. Не можна не погодитися зі словами відомого дослідника української літератури І. Айзенштока: "Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури... Вони ж міцно закріпили за ним... неминуще значення одного з класиків рідної літератури".)
ІІ. Початок літературної діяльності. (Ранні твори П. Гулака-Артемовського написані російською мовою, ще до навчання у Київській академії він зробив кілька перекладів із французької. До української ж мови вперше письменник звернувся у Харкові. Уже перші твори "Пан та Собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" викликали великий інтерес і в читачів, і в літературних колах.)

Петро Гулак-Артемовський — одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури.У 1818 році в "Українському віснику" була надрукована байка "Пан та Собака". Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ'яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу.

I. Тема кріпацтва в українській літературі XIX ст.

II. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха:

1. Дворові кріпаки.

2. Рябко — сумлінний трудівник.

3. Явтух між двома таборами.

4. Прозріння знедоленого кріпака.

III. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського.