I. Тема кріпацтва в українській літературі XIX ст.
II. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха:
1. Дворові кріпаки.
2. Рябко — сумлінний трудівник.
Гулак-Артемовський Петро
Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»)
Петро Гулак-Артемовський — одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури.У 1818 році в "Українському віснику" була надрукована байка "Пан та Собака".
Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)
Твір "Пан та Собака" — це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини.
Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»
Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський.
П. Гулак-Артемовський та його творчість
І. П. Гулак-Артемовський - талановитий поет початку XIX століття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовної мови, народних звичаїв та побуту. Не можна не погодитися зі словами відомого дослідника української літератури І. Айзенштока: "Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури... Вони ж міцно закріпили за ним... неминуще значення одного з класиків рідної літератури".)
ІІ. Початок літературної діяльності. (Ранні твори П. Гулака-Артемовського написані російською мовою, ще до навчання у Київській академії він зробив кілька перекладів із французької. До української ж мови вперше письменник звернувся у Харкові. Уже перші твори "Пан та Собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" викликали великий інтерес і в читачів, і в літературних колах.)