Камю Альберт

Світоглядні позиції Камю

Філософія, викладена Камю у художніх творах, дає можливість для найрізноманітніших тлумачень. Так, для європейців 40-50х років Камю був одним із класиків екзистенціалізму. Його неодмінно об’єднували з Сартром, незважаючи на їхні філософські, а згодом і політичні розбіжності. А їхні ідеї, незалежно від прагнень самих філософів, увійшли у масову свідомість як песимістичне вчення про абсурдність людського існування. Один з найвизначніших філософівекзистенціалістів Карл Ясперс писав 1951 року: “Коли у Парижі молода людина ексцентрично вдягається, дозволяє собі свободу в еротичних стосунках, не працює, проводить житгя в кафе і промовляє незвичні фрази, то кажуть, що вона - екзистенціаліст.

Детальніше...

Перший твір А.Камю «Калігула»

“КАЛІГУЛА”. Першим твором А.Камю, де використовується набір екзистенціалістських інструментів, є п’єса “Калігула” - “трагедія інтелекту”, “трагедія прозріння”, “трагедія верховного самогубства”. Кривавий античний тиран перетворився у Камю на справжнього “трагічного героя”, сама античність вписана в “трагічний клімат” XX ст., а історія Калігули перетлумачується на екзистенціалістський лад. У січні 1939 р. Камю завершує першу редакцію п’єси. У березні того ж року він надсилає рукопис “Калігули” у Францію директорові журналу “Ля нувель ревю франсез”. Той був зворушений твором, однак почалися воєнні події, які зашкодили виходу трагедії в світ. Другу редакцію п’єси Камю зробив у 1944 р., включивши до неї думки, підказані йому досвідом війни й участю у русі Опору, і переробивши фінал. А 1945 року “Калігулу” було вперше поставлено (театр Еберто у Парижі).

Детальніше...

Повість Камю «Сторонній»

“СТОРОННІЙ”. Повість була опублікована в 1942 році. Головний герой повісті дрібний службовець Мерсо, “романтикекзистенціаліст”. Він не бажає бути схожим на інших людей, не бажає підкорюватись життю “за модними каталогами”. Сам автор зазначав, що сюжетом твору є “недовіра до формальної моральності”. Мерсо розірвав внутрішні зв’язки з суспільством, він живе з усвідомленням абсурдності буття, що і робить його “стороннім”, байдужим чужим цінностям і нормам суспільства. Мерсо належить іншому світу - світу природи. Він відчуває красу природного світу, а себе бачить часткою космічного пейзажу. Люди ж не розуміють його, Мерсо протиставлений усім “іншим”. Серед них - його мати та її “женишок”, його коханка Марі та сутенер Раймон, слідчий і священик, адвокати, судді та журналісти.

Детальніше...

Філософське есе Камю «Міф про Сізіфа»

“МІФ ПРО СІЗІФА”. Філософське есе “Міф про Сізіфа” було надруковане в 1942 році. Назва есе відсилає читача до відомого античного міфу про Сізіфа, приреченого богами на жорстоку кару: Сізіф мусив підіймати на гору важкий камінь і щоразу, коли він досягав вершини, камінь зривався донизу, і Сізіф змушений був усе починати спочатку. Абсурдність праці Сізіфа і має на увазі Камю, і тому додає своїй філософській праці підзаголовок “Есе про абсурд”. Абсурдність Сізіфової праці стає для Камю узагальненим філософським символом, який він поширює на характеристику буття людини у цілому. Життя людини, за цією концепцією, не має розумної мети, не виправдане жодними з тих аргументів, що ми їх вкладаємо у звичне, але надумане, з точки зору Камю, поняття “сенс буття”.

Детальніше...

Творчий поштовх до створення п’єси Камю «Непорозуміння»

“НЕПОРОЗУМІННЯ”. П’єса писалася в 1942-1943 роках і була поставлена на сцені у 1944 році. Творчим поштовхом до створення цієї п’єси, за свідченням Камю, став клаптик старої газети, яка випадково потрапила йому на очі і в якій повідомлялося про страшний і безглуздий кримінальний злочин, що стався в передвоєнні роки у Чехії, Колишній емігрант, який виїхав із Чехії на заробітки, через 25 років разом з дружиною і маленьким сином повернувся до країни. Його мати і сестра утримували в селі невеличкий готель. Вирішивши пожартувати, він спочатку прийшов до них сам, без сім’ї, і після того, як вони його не впізнали, зняв у їхньому готелі кімнату.

Детальніше...

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.