Кіплінг Редьярд

Віра в можливості людини (за твором Р. Кіплінга «Мауглі»)

Образ людини, що виросла серед тварин, здавна приваблював людську уяву. Ще у Древньому Римі існували легенди про хлопчиків, яких вигодували вовчиці. Але в історії з Мауглі, головним героєм одноіменного твору Р. Кіплінга, важливо інше. Цей спочатку беззахисний хлопчина, який згодом стає мужнім, сильним юнаком, здійснює подвиги й перемагає своїх ворогів тільки тому, що він Людина. Ця думка є головною у творі.

Детальніше...

Міфотворчість як стильова основа новели Ф. Кафки «Перевтілення»

I. Реальність і фантастика в старовинних міфах (неможливість пояснення багатьох природних явиш і людської долі створювала міфи про богів, про надприродних істот, про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину; перевтілення було карою за вади характеру, погані вчинки, тому воно сприймалося як попередження, пересторога людям).

II. Міфічність дійсності в новелі Кафки "Перевтілення".

Детальніше...

Відгук на виставу «Казки джунглів» Харківського театру ляльок ім. Афанасьева

Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда — чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі.

Золотисте пір'я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та казок. Розкриваються квіти на ширмі, колишуться ліани, пливе по небу сонечко. І десь тут скаче, радіючи життю, маленьке Слоненятко з поки ще коротким носиком.

Детальніше...

Шлях Мауглі від вихованця Джунглів до їх господаря

Одного тихого задушливого вечора до вовчої печери в джунглях прибилося Людське дитинча, якого батьки загубили під час полювання на тигра. Воно було зовсім голе та дуже голодне, але зовсім не боялося грізних звірів. Вовки нагодували дитину, не захотіли віддати її тигру Шер-хану, а залишили в своїй печері. Мати Вовчиця назвала дитинча Мауглі, що значить Жабеня. В ніч Племінних Зборів Батько Вовк повів його разом зі своїми вовчатами на Скелю Ради. Саме там приймали щенят до Зграї. Тигр Шер-хан хотів, щоб Людське дитинча віддали йому, бо він вважав Мауглі своєю здобиччю. Але Мати Вовчиця ладна була битися на смерть за Мауглі. До того ж за нього вступився ведмідь Балу, а пантера Багіра пообіцяла Зграї викуп. І Мауглі прийняли до Сіонійської Зграї - ціною забитого бика та доброго слова Балу.

Детальніше...

«Ми з тобою однієї крові?…» («Мауглі» Р. Кіплінга)

Людина є дитям природи. Завжди була і буде з нею пов'язана, хоча іноді намагається це заперечити. Колись люди жили серед тварин, існували пліч-о-пліч, та це було дуже давно. Ми від'єднались від свого коріння, можливо, саме через це нас спіткали такі біди.
Про життя людини поряд із вільними, не замученими (людиною у зоопарках) тваринами ми можемо прочитати у книзі відомого англійського письменника Редьярда Кіплінга "Мауглі".
У творі мова йде про Мауглі - маленьке людське дитинча, яке одного разу теплого літнього вечора увійшло до нори вовків. Батько Вовк і Мати Вовчиця дуже полюбили його і прийняли в свою родину. Зграя дала згоду - і хлопчик ріс серед вовченят, немов серед рідних братів та сестер. Дика природа оточувала Мауглі. Дикі, темні ліси, перевиті ліанами, бамбукові зарості, болота - весь цей дикий світ, населений вільними хижими тваринами.

Детальніше...

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.