Російська література

Доля донського козацтва у романі М. Шолохова «Тихий Дон»

У романі-епопеї М. Шолохова «Тихий Дон» зображена історія козацтва у бурхливий час із 1912 по 1922 рік. У цьому добутку Шолохов відбив і своєрідний уклад життя козаків, і їхні традиції, культуру і долю. Роман насичений подіями суспільно-політичного життя, які дуже вплинули на долю донського козацтва. Головні герої роману - люди з яскравими індивідуальними характерами, сильними страстями, непростими долями. Григорій Мелехов, чий моральний вигляд і тернистий життєвий шлях показані в романі найбільше глибоко, не випадково займає центральне місце в романі. У його життєвих шуканнях відбилася доля всього донського козацтва в цей нелегкий час. Із самого дитинства Григорій усмоктує в себе тягу до вільної селянської праці, турботу про зміцнення господарства, про сім’ю. Письменник показує нам, що традиції козацтва містять у собі загальнолюдські моральні цінності. Світ, у якому живе козацтво, наповнений фарбами, насичений красою рідної природи. Автор роману створює прекрасні пейзажі донської землі, які допомагають йому глибше розкрити характери героїв, а читачам - перейнятися силою і красою життя козацтва. Початок роману малює побут і долю козачої станиці напередодні першої світової війни. Здавалося б, ніщо не передвіщає майбутніх потрясінь. Життя козачого хутора Татарського тече мирно і спокійно.

Детальніше...

Більше статей...

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.