Поетесу називають "королевою української поезії XX століття". Уже перша збірка "Проміння землі" (1957) засвідчила про неабиякий талант письменниці. У доробку поетеси поетичні збірки "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нев'янучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), драматичні поеми "Сніг у Флоренції", "Дума про трьох братів неазовських", поема-балада "Скіфська одіссея", роман у віршах "Берестечко". За роман у віршах "Маруся Чурай" Ліні Костенко присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка, аза книгу "Інкрустації" (1994), яка вийшла друком за кордоном італійською мовою, - Міжнародну премію Франческо Петрарки. Нагороджена також іншими міжнародними преміями: фундації Антоновичів та імені Олени Теліги. її вірші перекладені багатьма мовами світу.

Це — голос наш.

Це — пісня.

Це — душа!

Ліна Василівна Костенко — геніальна поетеса сучасності. "Спартанкою Києва" ввійшла вона в літературу XX сторіччя й одразу стала улюбленою авторкою багатьох українців, тому що була і є принциповою, відвертою, часто різкою, але завжди щирою та правдивою у своїх творах.

Немає поетів, які б не писали про кохання. І це не дивно. Бо серед людських почуттів воно займає чільне місце і, як кажуть, є мірилом людської душі. Кохання окрилює людину, робить її шляхетною, підносить до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне висловлення і тому дає поштовх до творчості. Ось чому так багато написано про кохання. Кожен поет по-своєму оспівує це найпрекрасніше почуття, яке здатне розвивати людяне в людині. Ось чому, на мою думку, тема кохання є наскрізною у творчості Ліни Костенко. її інтимна поезія є класикою української любовної лірики. Ці поезії своєрідні, красиві своєю викінченістю, мистецьким виконанням, мають свої джерела краси. Тому вражає кожен Лінин вірш, кожна її фраза.

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Ліна Костенко

Поезія Ліни Костенко надзвичайно м'яка і жіноча, в ній відбито прекрасне, золоте серце поетеси, її почуття й думки, що стали мені дуже близькими. Її поезія — це талант, це гармонія. Гармонія мозку і душі, думки і почуття, змісту і форми. Талант поетеси, чудової жінки, що вміє відчувати, вміє дослуховуватися до найінтимніших своїх почуттів, проникати в найпотаємніші куточки людської душі, не міг не втілитися в поезіях про кохання. Ліна Костенко — тонкий лірик, автор блискучих поезій інтимного характеру.