Школяр UA

Крилов Іван

Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків

Відомий російський байкар, представник просвітницького реалізму критичного напрямку. Література захоплювала І. Крилова з дитячих років і, хоча працював дрібним чиновником і бібліотекарем, вже з 20 років був видавцем власних журналів, де друкував яскраві сатиричні твори. Перші байки - «Дуб і тростина», «Вередлива наречена» - були надруковані 1806року в журналі «Московський глядач». Успіх був незаперечний. Крилов створив майже 200 байок. В. Бєлінський висловив своє захоплення творчістю Крилова, сказавши, що «це не просто байки: це повість, комедія, гумористичний нарис, зла сатира». Майже третина байок написана на сюжети, спільні з творами Лафонтена, але читачів захоплює актуальність, народність, простота і ясність думки. Багато висловів з байок стали афоризмами, ними користуються і тепер: «А Васька слухає та їсть», «Ай Моська, певне що сильна, раз гавка на слона». Ім’я Крилова назавжди увійшло не тільки в російську, але й всесвітню літературу. Вдячні нащадки на зібрані народом кошти спорудили пам’ятник байкареві - в Петербурзі у Літньому саду.



Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: «Це ваш рід, ви знайшли його», - сказав він і відіслав байки до журналу, де вони були надруковані в 1806 році. Крилов усі частіше думав про те, що Дмитрієв має рацію. Як багато правди про життя, про людей можна сказати в такій маленькій віршованій розповіді, як-байка! І цензуру набагато легше обдурити, якщо діючі особи байки - звірі, птахи, дерева, речі - уся природа! Кого тільки не показував Крилов під виглядом левів, ведмедів, вовків, лисиць! От голодний Вовк збирається з’їсти Ягня, але, щоб справі дати «законний вид и толк», він обвинувачує Ягня в різних злочинах. І його не цікавлять виправдання нещасної жертви:

 

«Молчи! устал я слушать.
Досуг мне разбирать вины твои, щенок!
Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать».
Сказал и в темный лес Ягненка поволок.

Чи не так і поміщики розправлялися зі своїми кріпаками? Закон існував тільки на папері, і винуватим завжди виявлявся «слабий» - кріпак. Беззаконня і сваволя чиновників Крилов показала в байці «Щука»:
На Щуку подан в сул донос,
Что от житья в пруде не стало.

Але незважаючи на «целый воз улик», Лисиця-прокурор знайшла спосіб врятувати лиходійку, адже «Щука Лисьшьке снабжала рыбный стол». А неосвічені судді погодилися з вироком. Недарма автор вибрав на роль «охоронців закону» двох старих Шкап, двох Ослів та двох чи трьох Цапів. Де вже їм розпізнати хитромудрі плани Лисиці! Неуцтво стає небезпечною вадою, коли воно притаманне тим, від кого залежать долі людей, дотримання справедливості, суспільна думка. Крилову теж доводилося мати справу з тупими чиновниками. У байці «Осел і Соловей» він зобразив такого неосвіченого Осла, шо береться судити про спів Солов’я. І люди, і птахи замовкли, слухаючи вправного співака. Але Осел радить Солов’ю повчитися співу в Півня. «Избави Бог и нас от зтаких судей», - з гіркотою закінчує історію Крилов.

Байки Крилова допомагають нам пізнавати життя, бачити недоліки людей, боротися зі своїми власними вадами. Адже нікому не хочеться, щоб його порівнювали з героями криловських байок!

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку