Школяр UA

Олійник Борис

Творче зростання Бориса Олійника

І. Полтавщина — колиска творчої еліти України. (Борис Олійник народився на

Полтавщині. Цей край щедро наділяв своїх синів і дочок талантами. Згадаймо

Івана Котляревського, Миколу Гоголя.

Борисові Олійнику було лише вісім років, коли на фронті Великої Вітчизняної загинув батько, але поет через усе своє життя несе в серці його образ. У спадок від батька йому залишилась вишита сорочка, кишеньковий годинник та загострене почуття обов'язку і залізне правило: не спекулювати на людському співчутті, любити життя і рідну землю.)



II. «Живи — як пишеш, а пиши — як живеш» (К. Батюшков).

1. Перші поетичні спроби і перші успіхи. (Першими слухачами віршів Бориса Олійника були бабуся Катерина, тітка Віра та її чоловік Микола Євдо- кимович, який і привів десятирічного хлопця з тими віршами у райгазету. Вже у восьмому класі молодий поет став мало не штатним співробітником редакції: писав нариси, формував літературні сторінки, редагував чужі твори і друкував свої.

Навчаючись на факультеті журналістики Київського державного університету, продовжував писати вірші, посів перше місце на республіканському турнірі поетів.)

2. Поезія — це спалахи натхнення і важкі робочі будні. (Слова К. Батюшко- ва «Живи — як пишеш, а пиши — як живеш» були і залишаються девізом Бориса Олійника. Він ніколи не легковажив словом, високо ніс честь свого поетичного духу. Митець упевнений, що поезія — це передусім інтуїція, спалахи натхнення. Але це і важкі робочі будні. Олійник — сучасний пост. Його вірші так щедро вихлюпуються на папір, що читач не помічає внутрішню, незриму працю поета.)

3. Секрети поетичної творчості. (Борис Олійник упевнений, що «віршів не можна висиджувати, натужно, по-ремісницькому припасовуючи рядок до рядка». Але тільки покладатися на натхнення теж не можна. Поет має бути інтелігентною людиною, вільно орієнтуватися у світових надбаннях. Інтелект, освіченість підтримує культуру розуму, що робить можливою культуру духу. Борис Олійник — чесний трудар на безмежних ланах слова. Він творив і продовжує творити нашу літературу.)

III. Місце Бориса Олійника в українській літературі. (Борис Олійник високо під­носить звання поета і своєю творчістю, і громадянською позицією. Незважаючи на незаперечний і неспростовний талант поета, спостерігається тенденція до заниження значення творчості Б. Олійника для української літератури. Але поет цим не переймається: у найскладніші роки перебудови, за часів помаранчевої революції він продовжує плідно працювати, додаючи свої неповторні твори до скарбниці української літератури.)

 

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку