Школяр UA

Оноре де Бальзак

Руйнівна влада золота у повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»

Романи і повісті Бальзака охоплюють усе розмаїття тогочасного французького життя. Вигадані Бальзаком персонажі, ситуації, події справляють враження надзвичайно переконливої картини. Повість «Гобсек» він присвятив барону Варту де Паноану, своєму давньому товаришу. Бальзак невипадково писав про те, що «суспільство — справжній історик, а він, письменник, тільки його секретар». Історію Гобсека розповідає адвокат Дервіль. У центрі повісті — незвичайна постать, представник французької буржуазії, лихвар Гобсек. Письменник описує свого героя так: «Волосся у лихваря було зовсім пряме, завжди охайно причесане, з сильною сивиною. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла. Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик, а губи були тонкі… Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився».



Гобсек — жорстокий капіталіст. Маючи мільйони, Гобсек живе в занедбаній кімнаті. Він безжалісно експлуатує клієнтів. Гобсек, як той павук, заманює людей до себе, а потім забирає у них все майно. Жертвам потім важко викупити свої речі. Гобсек старий, але на всьому економить.

Після смерті Гобсека залишилося багато грошей, зіпсованих продуктів та інших цінностей. Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами, гравюрами… Срібло Гобсек не продав, бо відмовився взяти на себе витрати, пов’язані з доставкою. Він «здитинів і виявляв ту незбагненну затятість, яка розвивається у старих людей, одержимих сильною пристрастю, що переживає їхній розум».

За життя Гобсек так і не скористався накопиченим багатством. Через таких, як Гобсек, ламаються долі багатьох людей. Ця повість навчає тому, що гроші — це не головне. Найбільша цінність — твоє добре серце.

В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей.

Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов’язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов’язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.

Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.

 

Оноре де Бальзак вiдiграв велику роль у розвитку лiтератури XIX столiття, у формуваннi нової реалiстичної естетики. Смiливiсть i масштабнiсть задумiв - ось що характеризує його творчiсть. Найвидатнiшим його утвердженням стала епопея “Людська комедiя” - грандiозний цикл прозових творiв. Критичне ставлення до сучасностi примусило письменника наполегливо вивчати дiйснiсть, дослiдити причини iсторичних змiн, що сталися на його очах. На початку 30-х рокiв у Бальзака виникає задум створити цикл романiв, у яких вiн хотiв змалювати сучасну йому Францiю, дослiдити суспiльство, визначити рушiйнi сили його розвитку, основнi типи i характери людей, яких це суспiльство сформувало.

Остаточно змiст i структуру цього твору Бальзак визначив на початку 40-х рокiв, тодi ж i виникла назва “Людська комедiя”. У передмовi до I видання цього грандiозного твору письменник виклав i обгрунтував iдейний задум своєї епопеї: на нього мали вплив науковi пошуки вчених-природознавцiв, якi намагалися серед рiзноманiтностi природного свiту вiдшукати певну єднiсть. Бальзак порiвнює життя суспiльства з життям природи, тому ставить собi за мету дослiдити його, визначити основнi види, типи, на якi суспiльство подiляється, описавши їх, i в такий спосiб наблизитися до розумiння суспiльства. Вмiння Бальзака розкривати органiчний взаємозв’язок окремого i загального став основою задуманого твору. Автор розумiв, що поставив дуже складне завдання, бо взаємини мiж людьми багатограннi та значно складнiшi, нiж мiж тваринами. Бальзак замислив 120 творiв, але встиг завершити 96. “Людська комедiя” створювалася протягом майже усього творчого життя письменника.

Найбiльша частина “Людської комедiї” - “Етюди про звичаї” подiляється на “Сцени приватного життя”, “Сцени воєнного життя”, “Сцени сiльського життя”. Саме у цих етюдах автор подає детальний опис усiх людських типiв. Цей роздiл мав свiй власний план i подiл його на пiдроздiли невипадковий. По-перше, це дало змогу авторовi показати панорами суспiльства. По-друге, у структурi роздiлу виявився бальзакiвський погляд на розвиток суспiльства i людини. На думку Бальзака, суспiльство i кожна окрема людина проходять схожi стадiї у своєму розвитку: вiд народження до старостi. “Сцени приватного життя” символiзують таку добу у життi людини, коли їй властивi iдеали i iлюзiї. Пору зрiлостi символiзують iншi пiдроздiли. А “Сцени сiльського життя” вiдповiдають тому перiоду життя, коли людина пiдводить пiдсумки, осмислює пережите. Щоб надати єднiсть всiй спорудi “Людської комедiї”, Бальзак використовує рiзнi прийоми, але найважливiший - “перехiднi персонажi”: однi й тi самi герої виступають у рiзних романах i повiстях то як головнi, то як другоряднi. Сюжети окремих романiв, повiстей, що складають “Людську комедiю”, вiдступають на заднiй план, а на переднiй виходить саме життя, його рух, хаотичний, але закономiрний.

Частини “Людської комедiї” написано було окремо, пiзнiше Бальзак вирiшив об’єднати їх у грандiозну епопею. Деякi твори вiн переробив, деякi залишив без змiн. В епопеї є ключовi твори, що визначають позицiї автора щодо проблем сучасностi. Це повiсть “Гобсек”, в якiй Бальзак розкриває “владу золота” як руйнiвної сили, що спотворює людськi душi, стає таємною силою, яка править людьми. Це роман “Батько Горiо”, в якому розкривається сутнiсть буржуазних стосункiв: все продається, все купується, навiть любов до дiтей та батькiв, а коли батьки не мають чим платити, вони стають непотрiбними. У цьому романi Бальзак показує, що “влада золота” руйнує споконвiчнi зв’язки, природнi зв’язки.

Менi здається, що треба читати не тiльки “Гобсека”, якого ми вивчаємо за програмою, а всi твори “Людської комедiї”, щоб збагнути авторський задум: зобразити не сюжет, а саме життя.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку