Школяр UA

Самчук Улас

«Марія» У. Самчука — розповідь про примусову колективізацію

«Марія» У. Самчука один з ранніх творів поета. Поєднанням реальних картин революційної доби з біблійними символами сприяє визначенню ідеї твору: П. Тичина намагається видобути світло вбитої любові, гуманності, співчуття до людських страждань. Як стверджує Р. Мовчан, до розгляду матері у новелі «Мати» Г. Косинки слід підходити двояко. З одного боку, автор змальовує образ реальної матері (щоправда вона існує лише в спогадах та переживаннях Андрія, хоча її великі очі запам’ятовуються читачеві), і як наскрізний образ материнства.

Андрій - один з синів - має намір привезти лікаря для тяжко хворої матері. Він у постійній тривозі, в уяві бачить лікарню і вірить, що лікар погодиться їхати. Те, що діється довкола, (йде війна; на одному просторі зіткнулися поляки, гайдамаки, більшовики) не дуже хвилює його, бо у нього зовсім інша мета: зробити все для того, щоб допомогти матері. Андрій - типовий представник тогочасного селянства, тієї її частини, яка не перейнялася більшовицькою ідеєю, не сприйняла її мораль. Громадянського подвигу він не здійснює, але прагне захистити материнство як символ вічності життя”.

«Марія» У. Самчука - розповідь про примусову колективізацію. Головна героїня твору - Марія, біографію якої автор розповідає на фоні історичних подій. Вона, як і образ матері в новелі Г. Косинки, символізує собою материнство - основу життя на землі. На долю Марії випало багато випробувань: вона пережила вигнання з хати власним сином Максимом, дізналася про самогубство доньки, про те, що молрдшого сина Лавріна репресовано, стала свідком смерті онука, вбивства чоловіком сина…Яке ще більше випробування може витримати серце матері? Самотня Марія помирає від страху й відчаю, вдивляючись у темряву вічної ночі. її смерть - явище протиприродне, насильницьке. Воно ніби є попередженням можливого знищення України, символічним образом якої є образ Марії.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку