Загрузка...

Шкільний твір по темі Чому смішний пан Журдена?

Учнівський твір По комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві”. Ж. Б. Мольєр написав більше тридцяти комедій. У них він висміяв святенництво, лицемірство, тупість і легкодумство, дворянську пиху й чванливість французьких буржуа. У своїй комедії “Міщанин у дворянстві” він звернувся до актуальної в той час проблемі: зубожінню аристократів і проникненню їх у середовище заможних буржуа, що прагнуть за більші гроші купити дворянський титул. Як ми знаємо, Мольєр завжди додержувався свого принципу “виправляти людей, розважаючи їх”. От і постарався великий комедіограф у своєму добутку висміяти міщанина Журдена, одержимого ідеєю стати дворянином, тобто тим, ким той не міг бути ні по походженню, ні по вихованню. З першої хвилини знайомства з персонажами комедії стає ясно, що всю силу свого таланта Мольєр направив саме на те, щоб показати дурість витівки взагалі ж чесної людини, що прагне віддати свій капітал усього лише за дворянський титул. Інакше не назвеш його витівку, як божевіллям. Саме про цьому й говорить учитель музики, вірно помітивши одержимість свого хазяїна: “Пан Журдена з його божевіллям на дворянстві й на світському обходженні - це для нас просто скарб”.

 

Як же смішний Журдена у деяких визнаннях щодо свого навчання: “Я и не підозрював, що от уже більше сорока років розмовляю прозою”. Але не тільки смішно чути визнання у власному неуцтві цієї літньої людини, своєю працею капітал, що добував, дурість недурної людини - от те, що змушує досадувати нас, сучасних читачів. Адже він у точності знає, як витрачена кожна копійка, у розумі тримає складні розрахунки, пов’язані з вирахуванням боргів графа Адоранта. Дурість його полягає ще й у тім, що він не може осягти своїм розумом: бути схожим на дворянина тільки зовні - не значить відповідати своєму ідеалу. Саме тому він дуже смішний у червоних оксамитових штанах, зеленому камзолі, у вузьких панчохах зі спущеними петлями й тісними черевиками. Буквально відчуваєш його незручності, читаючи комедію. Драматург дає нам можливість зрозуміти те, що не може зрозуміти герой: культуру й освіченість ніщо не може замінити, навіть незвичайно вузьке плаття й звертання “ваша милість”. Дурість Журдена - це причина його програшу. Адже осліплений блиском аристократизму купець Журдена багато програв: графа Адорант виманив у нього гроші. Журдена визнав поразку. І в цьому допомогли йому люди, яким він дорогий.

Висновок, що робить Мольєр, полягає в тім, що дворяни, що служили Журдена зразком, зовсім неварті його, що аристократи - шахраї, злодії, ледарі. Журдена коштує морально вище їх, він чистіше у своїх помислах і способі життя. На його прикладі автор хотів застерегти багатьох своїх сучасників: за гроші розум не купиш, а втратиш останній, не зовнішність прикрашає людини, а його внутрішній багатий мир.

 

 
Зарубіжна Література