Що ж таке життя, як не машина, що надають руху грошам?
Шкільний твір По повісті О. Бальзака “Гобсек”.
Образ скупаря й накопичувача не новий у світовій літературі. Схожий тип зображений у драмі - “Венеціанський купець” В. Шекспіра й у комедії “Скупий” Ж. Б. Мольєра. До створення образа Гобсека автора привели спостереження над життям буржуазного суспільства, окремі моменти повести автобіографічні. Герой Бальзака вчиться на факультеті права в Сорбонне й працює клерком у конторі стряпчого, де довідається багато чого із практики грошових відносин. У своїй повісті Бальзак зіштовхує дві філософські точки зору, два погляди на життя: Гобсека й Дервиля. От точка зору Гобсека: “Із всіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб коштувало людині гнатися за ним. Це… золото. Щоб здійснювати наші примхи, але час, потрібні матеріальні можливості й зусилля. У золоті все втримується в зародку, і всі воно дає в дійсності”. По-іншому мислить Дервиль: “Так невже все зводиться до грошей?” І в його словах: “Життя й люди вселяли мені в цю хвилину жах” ми почуваємо, що Дервиль не приймає філософію Гобсека.
Велике враження робить остання картина, намальована Бальзаком в “Гобсеке”: “Приховану картину побачили б ми, якщо б могли заглянути в душі спадкоємців, що обступають смертне ложе. Скільки отут підступу, розрахунків, злісних хитрувань - і все через гроші”.
У невеликій повісті зображена гротескна виродлива фігура щирого хазяїна життя, зразок величезної узагальнюючої сили: лихвар, грошей із грошей. Весь неабиякий запас почуттів підпорядкований од не - єдиної мети: нагромадити якнайбільше матеріальних засобів, і безроздільно, як можна довше володіти ними. Однак, прочитавши твір Бальзака, переконуєшся, що у світі існують і інші цінності. Здоров’я, любов, дружбу не купиш ні за які гроші.