Загрузка...

Відгук про новелу П. Мериме “Маттео Фальконе”

Недавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме “Маттео Фальконе”. Донедавна мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, однак тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У кожному разі воно виявиться неоднозначним. Дія новели відбувається на острові Корсика. Головний герой оповідання - Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна й горда людина, теперішній корсиканець, що володіє твердим характером і непохитною волею. У Маттео є син - Фортунато, надія сім’ї. Хлопчик ховає в стозі сіна пораненого втікача - злочинця, якого переслідує поліція. З дивним для дитини спокойствием він зустрічає шістьох стрільців на чолі з їхнім сержантом. На розпити Фортунато відповідає, що нікого не бачив. Боятися йому нема чого, адже хлопчика захищають ім’я й репутація батька. Однак сержант пропонує Фортунато годинники в обмін на відомості про місцезнаходження втікача. Хлопчик погоджується, і злочинця заарештовують. Гордий Маттео Фальконе з жахом довідається про вчинок сина. Особливо важко Маттео пережити те, що бранець називає його будинок будинком зрадника. До глибини душі вражений случившимся, корсиканець не приймає вибачень Фортунато. Він веде хлопчика від будинку й вимагає, щоб той молився. Потім, незважаючи на прохання Фортунато про помилування, Маттео влучним пострілом убиває свого сина.

 

Як і всі добутки Проспера Мериме, новела “Маттео Фальконе” побудована незвичайно мистецьки. Кожний епізод важливий, учинки героїв обумовлені часом і місцем. У читача до кінця новели залишаються сумніви в тім, що Маттео Фальконе вб’є провиненого Фортунато. Проте Проспер Мериме, що вивчав життя корсиканців, переконливо доводить оповідання до логічного завершення. Без сумніву, новела “Маттео Фальконе” дає більше яскраве подання про Корсику, чим найдетальніші описи цього острова. Читаючи цю новелу, я щиро співпереживав усім без винятку її героям: утікачеві, що догодив у руки закону, стомленим пошуками стрілкам, дружині Маттео - Джузеппе, що погибли від руки батька Фортунато й, нарешті, корсиканцеві, здатному покарати за зрадництво власного сина. Перу Проспера Мериме належить ряд новел, у яких перед очами читача проходять цільних, виконаних страстей характери, серед яких варто згадати хоча б знамениту Кармен. Цей скромний у житті людин зумів показати Європі XIX століття персонажів, не зіпсованих впливом європейської цивілізації, що найчастіше живуть по своїх власних законах. Недарма до творчості Проспера Мериме відчував великий інтерес Олександр Сергійович Пушкін.

Тепер я вважаю Мериме одним з моїх улюблених авторів. Я постараюся прочитати якнайбільше новел цього чудового письменника.

 
Зарубіжна Література