Роздум за твором О. Вайльда «Портрет Доріана Грея». Оскар Вайльд - один із тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не тільки, як творці художнього тексту, а й як особистості. Непересічність цієї постаті вражає вже тому, що, створивши свою особливу художню манеру - естетизм - цей письменник втілив її не тільки в прозу, а й у життя. Оскар Вайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний відносно історії характер. Він вважав, що твір, мистецтво, краса є первинними. І краса, саме мистецтво є самоціллю художнього твору. Власне, виходячи з таких засад, О. Вайльд створив прекрасні прозові твори, вони мали, мабуть, ще більший повчальний зміст, ніж ті, які створили письменники і прямою орієнтацію на дидактику в літературі.
«Портрет Доріана Грея» - роман, що поєднує у собі елементи реалістично- вигаданого, втім, він дуже близький до дійсності. Юнак Доріан, захоплений портретом, який написав його знайомий художник Холлуорд, вигукує: «От якби портрет змінювався, а я завжди міг лишатися таким, який є!» І його бажання дивним чином здійснюється: портрет старіє, а Доріан залишається юним і прекраснім. Проте не все так просто: не тільки старість відображується на портреті, а й пороки, які з часом оселяються у колись такій чистій душі Доріана. Хлопець маришує з лордом Генрі. Лорд Генрі, якого всі називають «Принцом парадок», є своєрідним відображенням особистості самого Вайльда. У вуста лорда Генії автор вкладає свої численні блискучі афоризми й певні елементи власного світогляду. Під впливом лорда Генрі, Доріан починає обертатися у світських колах, його життя, особливо ж те, що замість нього змінюється і старіє портрет, уже впливає на душу юнака.
Власне, твір Оскара Вайльда - своєрідний інтелектуальний роман, притча. Автор довів концепцію естетизму до межі, до крайності, але цим заперечив власний естетизм. Адже лорд Генрі вважав будь-який злочин гарним, та її взагалі, нібито підкидаючи мораль, утім мав власну, але мотивону парадоксально й дотепно.
Краса є найвищою цінністю, - це головна теза естетизму й усього життя Вайльда. Чи він заперечив не своїм твором, як може комусь здатися? Звісно просто краса - річ набагато ширша, ніж самі зовнішні риси. Це не тільки зовнішність, а й думки, слова, дії, вчинки.
Пропагуючи естетизм, О. Вайльд стверджував, що не буває книжок моральних та аморальних, бувають тільки погано й добре написані. Наскільки я можу судити як читач, «Портрет Доріана Грея» - книжка неймовірно добре написана, цей твір увібрав у себе усі риси винайденого Оскаром Вайльдом естетизму, що, не заважає роману бути по-справжньому повчальним.