Дитячий дивосвiт в оповiданнi Герберта Веллса «Чарiвна крамниця»

На свiтi iснує чимало чудес i див - Фароський маяк, Александр iй-ська бiблiотека, сади Семiрамiди та iнше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину - адже її дивосвiт, уявлення про реальний свiт є неповторними i унiкальними. I шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сiрих фарбах.

Саме про цей урок сприйняття життя як чарiвного свята, який маленький хлопчик дає своєму батьковi, i йде мова в оповiданнi «Чарiвна крамниця». Бо, як нам здається, iнколи i дiти можуть дечого навчити своїх батькiв. Вже саме мiсцезнаходження магазину є загадковим - щось у ньому є невловиме, схоже на мiраж. Такими видаються й iграшки, що продаються там: «Зникаюче яйце», «Маля, яке плаче, мов живе», «Купи i дивуй друзiв». Так само й увiйти до крамницi можуть тiльки добрi, вихованi, чемнi малюки. Для вередунiв вхiд туди заборонено.

 

 

Для дiтей, якi вiрять у диво, воно вiдбувається на кожному кроцi: з го-лови продавця вилiтають склянi кульки i опиняються в кишенi, продавець перетворюється на кролика, олов’янi солдатики оживають, чарiвний щит, чоботи-скороходи i шапка-невидимка мають свою реальну цiну. Батько до всiх чудес ставиться iз дорослим скепсисом i певною недовiрою, малий Джип повнiстю включається у цю гру, не дивуючись i не лякаючись.

Покинувши чарiвну крамницю, батько аналiзує, як сприйняв цю пригоду син. Виявилося, що вiн був цiлим i неушкодженим, не злякався i не засмутився. Вiн сприйняв чари як щось природне, i був задоволений цим днем. Подарунки Джиповi виявилися звичайними. Жваве веселе кошенятко, олов’янi солдатики, на думку Джипа, живi i стiйкi. Прочитавши це чудове оповiдання, хочеться сказати: «Дорослi, не забувайте, що ви теж колись були дiтьми!»

Зарубіжна Література

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.