Жуль Верн створив новий тип пригодницького роману - роман про науку та її безмежнi можливостi. Вiн показав себе винахiдником не тiльки щодо наукової фантастики, а й у доборi сюжетiв, якi вiдзначаються невичерпним розмаїттям, оригiнальнiстю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвiдомiший твiр письменника «Дiти капiтана Гранта».
Герої твору Жуля Верна - мандрiвнi вченi, винахiдники, дослiдни ки - завжди розумнi, вольовi, шляхетнi люди. Вони не знають, що таке вагання, суперечностi, сумнiви. Обравши цiль, вони йдуть до неї, долаючи всi труднощi й небезпеки.
Герой роману «Дiти капiтана Гранта» безкорисливий лорд Гленарван разом iз своїми вiрними супутниками вiдправляється на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мрiяв про заснування на далеких островах колонiї вiльних людей. Члени експедицiї - однодумцi Гранта, тому назва роману - символiчна.
Хто не знає неуважного дивака - вченого Жака Паганеля? Фанатик науки, «ходяча енциклопедiя», вiн завжди поєднує серйознi роздуми iз дотепними жартами i смiшними вчинками. Йому притаманне нездоланне почуття гумору. Разом з тим вiн приваблює смiливiстю, добротою, справедливiстю.
Пiдбадьорюючи своїх супутникiв Паганель не припиняє шуткувати навiть пiд час рiшучих випробувань на межi життя i смертi.
Поруч iз ним - шотландський патрiот лорд Гленарван робить усе можливе i неможливе, щоб розшукати невидимий слiд свого вiльнолюбного спiввiтчизника капiтана Гаррi Гранта.
Сильним i мужнiм характером, який розкривається у дiї, загарто вується у суворих випробуваннях, надiленi юнi герої Жуля Верна. Один з них - Роберт Грант. Для гiдного сина вiдважного шотландця цiлком природним є душевний порив - накликати на себе переслiдування зграї вовкiв, щоб врятувати вiд загибелi своїх друзiв.
Романи Жюля Верна служили справi цивiлiзацiї й поступу в усьому свiтi. На його творах виховувались поколiння юних читачiв. Окрилена наукою фантазiя будила їхнiй розум для майбутньої дiяльностi. Вченi, винахiдники, мандрiвники з вдячнiстю згадують, що юнацьке захоплення романами Жуля Верна допомогло їм знайти своє покликання, а iнодi давало поштовх до вiдкриття.